Історія однієї мрії. Palinka Bowl 2022
1 Травня, 2023Історія однієї мрії.
Доброго дня шановне товариство. Я хочу розповісти вам свою історію подорожі на мій перший міжнародний турнір з Blood Bowl.
А почати я хочу з того, як я взагалі познайомився з цією грою. Відбулося це десь у 2010 року (мова йде про комп’ютерну її адаптацію фірмою Cyanid).
Гра була дуже цікавою але, як я ніяк не міг зрозуміти її правил (у той час моя англійська була дуже слабенькою), тому я чекав ще десь біля року коли вийде перекладена версія гри. Одночасно я почав шукати переклад настільної версії гри.
Я ніяк не міг зрозуміти чому як тільки я починав рухатися чи намагався зробити пас або вдарити гравця супротивника відразу наставав кінець мого ходу. І тільки після того, як я знайшов, та повністю опанував переклад правил, я зміг оцінити наскільки це велична гра! Передімною відкрилася гра з безліччю варіантів і стилів гри найрізноманітніших команд. Відшліфовувати свої навички я почав з комп’ютерної кампанії, а згодом почав і онлайн ігри у всіляких лігах.
І ось таким чином я плавно підійшов до своєї мрії. Десь я прочитав, як безліч гравців збираються на великих міжнародних турнірах, подекуди й на дводенних, грають в улюблену гру, спілкуються, виграють всілякі призи і отримають визнання. Так у мене з’явилося бажання колись також поїхати на один з міжнародних турнірів.
Я й гадки не мав, що моя мрія таки здійсниться. Також я й не думав, що саме таким чином я потраплю на цей турнір.
Для усіх українців стало справжнім шоком те, як цинічно рф-ія таки вдерлася на теріторію нашої Славної України. І всі їхні завірення, що вони ніколи не нападуть на Україну і не мають наміру це зробити – маячня. Все це сталося 24 лютого 2022.
Наша сім’я не хотіла виїжджати з Києва але десь на початку березня, коли ворог практично оточив Київ і інтенсивність боїв була така, що біля нашого будинку почали постійно лунати постріли ППО і в небі пролітали ракети, ми зрозуміли, що для наших дітей буде краще, якщо ми пернїдемо в безпечне місце. Дякуючи моїй рідній сестрі та її чоловіку ми переїхали до Угорщини.
Зараз нас прийняла організація віруючих з екоферми. Наше життя дуже змінилося але моє захоплення Blood Bowl-ом нікуди не поділося. Я думав, що це все не на часі. Можливо для когось так і є. Але для мене Blood Bowl залишився тим світом, який мене дуже захоплює і надихає.
Тому я був дуже щасливий, коли у мене з’явилася можливість придбати а Угорщині стартовий набір другого сезону і команди гоблінів та халфінгів. Я почав шукати гравців в Угорщині, долучився до сторінки поціновувачів цієї гри в Угорщині на Фейсбуці.
І ось одного дня я прочитав повідомлення в якому хтось звертався з проханням надати новому гравцю свою команду для участі в майбутньому турнірі.
Я почав з’ясовувати, шо це за турнір, коли і де він мав проходити та які умови для участі. Цей турнір мав проходити в столиці Угорщині – Будапешті 28 та 29 травня 2022 р. Для участі в турнірі потрібно було мати команду, куби, ростер, а також зробити внесок 2000 форінтів (десь 200 грн.).
Спочатку я подумав, що не зможу туди попасти. Було дуже багато перепон. Я мав залишити свою родину на 2 доби, потрібно було домовитися про два вихідні на роботі, якимось чином вирішити питання як туди дістатися та де переночувати.
Я подумав, що це все дуже складно, але вирішив спробувати, а там – на все воля Божа.
І я почав діяти: поспілкувався з родиною, на роботі, написав повідомлення у Фейсбук. І все потихеньку почало складатися: дружина мене підтримала, на роботі погодили відпустку, а найголовніше – знайшлася дуже чудова людина, яка запропонувала допомогу з моїм проживанням та переїздами до Будапешту та поверненням додому.
Для здійснення своєї мрії мені довелося поспілкуватися з багатьма людьми та перебрати багато варіантів. Але мені таки пощастило відправитися на турнір.
Мені допоміг гарний знайомий дістатися на авто до сусіднього села та сісти на потяг, яким я доїхав до міста Фоньод з якого я вже міг дістатися до Будапешту.
Після того, як приїхав до Будапешту я зв’язався з моїм новим знайомим і ми разом з його дітьми відвідали місцевий Макдональдс. Там його маленька донечка змогла трошки погратися у дитячій кімнаті поки ми зробили замовлення. Ми чудово скуштували страви з угорського Мака та файно поспілкувалися.
Після того, як ми дісталися до помешкання мого приятеля, він познайомив мене з його дружиною. Мені показали мою кімнату (її люб’язно погодився надати на час мого візиту їх старший син). Ми вирішили, що коли діти ляжуть спати ми з моїм новим другом пограємо у Блад Бол.
Мій друг має багато різних настолок в яки люблять грати всією родиною але в Блад Бол грає тільки він. Сину ця гра ще не дуже подобається.
Також у мого нового друга є невеличка колекція різних кубиків та маркерів
.
Так як наступного дня нам з самого ранку потрібно було їхати до Будапешту, ми домовилися зіграти 1 тайм товариської зустрічі. Перемогу святкували вищі ельфи господаря помешкання з рахунком 2-0.
Я ще до початку турніру вирішив, що хочу отримати максимальне задоволення від участі в турнірі і не хотів дуже заморочуватися саме результатами моїх ігор на турнірі. Тому й обрав для участі команду халфінгів. Цей матч був першим за цю команду саме в настільному варіанті Блад Болу.
Доречі, я не віз свою пофарбовану команду. Мій новий знайомий люб’язно запропонував пофарбувати та надати для участі в турнірі свою команду халфінгів.. Коли він спитав як я хочу, щоб він пофарбував, то я обрав жовто-блакитні кольори.
І ось після моєї першої гри за мою турнірну команду ми побажали один одному надобраніч і пішли спати.
Завтра нас очікував цей чудовий турнір.
Вранці ми швиденько поснідали, зібралися, заїхали до магазину і попрямували до Будапешту (мій знайомий мешкає в передмісті Будапешту).
Коли ми припаркувалися та пішки пройшлися до місця проведення турніру, то реєстрація на турнірі вже йшла повним ходом.
Завтра нас очікував цей чудовий турнір.
Вранці ми швиденько поснідали, зібралися, заїхали до магазину і попрямували до Будапешту (мій знайомий мешкає в передмісті Будапешту).
Коли ми припаркувалися та пішки пройшлися до місця проведення турніру, то реєстрація на турнірі вже йшла повним ходом.
Турнір проходив у місцевому ігровому пабі. У підвальному приміщенні поряд з баром розташовувалися кімнати, де відбувався турнір.
Після того, як ми прийшли, нас швиденько зареєстрували. Я також попросив зареєструватися в NAF(міжнародна організація, яка об’єднує тренерів Блад Болу з усього світу). За цю реєстрацію я заплатив 2000 форінтів. В НАФ зареєструватися краще на турнірі ніж онлайн, тому що ти можеш вибрати декілька сувенірів собі, а при реєстрації онлайн тобі їх надсилають на власний розсуд без вибору, тому я обрав собі жовті блок куби та маркер лікаря.
Також перед початком турніру ми познайомилися з гравцем з Італії. У нього була велика валіза зі всілякими кубами. Він презентував нам по 2 кубика Д6 з різних турнірів. Мені дісталися червоний та білий. Подякувавши йому ми приготувалися до старту.
Перші пари визначалися рандомно (“сліпий” жереб), тому будь-хто міг потрапити в суперники. Мені випало зіграти з гравцем із Угорщини – також Алексом. Він грав за команду Нежиті.
Ось і відбувся мій перший матч! Я почав в захисті. Все, начебто, непогано складалося і я непогано захищався але наприкінці тайму мій захист все таки продавили. Нежить вийшла вперед 1-0. У мене залишився лише 1 варіант – спробувати 1 ходовий тачдаун. І мені пощастило: я вдало підібрав м’ячик, зробив вкладку, кинув гравця з м’ячем, той вдало приземлився, віддоджився і вдало провів ривки. Дуже пощастило, і на перерву ми пішли за рахунку 1-1!
Шкода, що на другий тайм халфінги закінчилися і на свою атаку у мене просто не вистачило кількості гравців, щоб завершити атаку тачдауном. Опонент якісно відзахищався, потім відібрав м’ячик та вдало просталіл до кінця матчу, щоб на останньому ході занести переможний тачдаун.
> Alex L:
2-1 перемогла команда Нежиті.
Свій другий матч я проводим з таким же невдахою першого туру. Командою, з якою я мав грати свою другу гру, виявилася знову команда Нежиті вже іншого тренера-угорця. Склад команди супротивника не дуже відрізнявся від мого попереднього суперника за винятком того, що в цій команді було не 4, а 3 гуля. Але це не означало, що грати буде легше… Так і вийшло.
Матч цього разу відбувався в іншій кімнаті, де мали грати менш вдалі команди. Перший матч на турнірі без жодних шансів для мене. Перемога Нежиті 2-0… Мабуть, обідня перерва перед цим матчем не пішла мені на користь (ходили в переході у фастфуд та скуштували смачних піц).
Останній матч цього ігрового дня випало грати знову в кімнаті для більш слабих (програвших) гравців. Я грав його з дварфами. Мій супротивник не так давно грав у Блад Бол. В мене з’явився шанс зіграти більш вдало…
І дійсно – у першому таймі мені вдалося занести наприкінці 8го ході тачдаун. В другому таймі супротивник вже дещо оговтався і на 6му ході я міг як занести тачдаун та вести аже 2-0, так і супротивник мав можливість забрати м’яча та звести матч у нічию 1-1. У підсумку моя перша перемога на турнірі 1-0!
У піднесеному настрої завершився перший мій ігровий день на турнірі. Завтра на мене очікував ще один дуже цікавий ігровий день.
Вранці неділі ми встали, смачно поснідали, трошки поспілкуваоися з моїми новими друзями про наше життя в Україні та Угорщині і після цього вирушили на турнір.
Свою четверту гру на турнірі я проводив з командою Підземки ( Андерворлд).
Ну що я вам можу сказати – дуже незручний для мене супротивник – така собі, комбінація швидкості, спритності та кількості 🙂
Як я і очікував гра вийшла дуже напруженою. Супротивник почав тайм з атаки і був вдалим 1-0. Мені пощастило дуже швидко занести м’яч у відповідь 1-1. Але так же швидко я знов пропустив 2-1.
Другий тайм не дуже вдався і опонент втілив свою перевагу у ще один тачдаун в самому кінці 2 го тайму. В підсумку мій програш 1-3.
П’яту гру я грав з гравцем з Чехії. Рівень знання англійської у нього був дуже пристойний.
З незвичайного – супротивник запропонував грати одним (спільним) комплектом кубиків.
Гра з хаоситами проходила на моєму щасливому столі, де я вчора здобув свою першу перемогу. Але в суботу він мав номер 12, а в неділю номер 11. Не знаю чому так але цей стіл виявився для мене знов щасливим.
Склад супротивника був наступним: мінотавр, 4 блокери (що здивувало – жодного навику блок), 6 лайменів (тільки 1 блок). Напевно, цей й дозволило мені гідно протистояти хаоситам.
Перший тайм я починав у захисті але зміг занести тачдаун 1-0. Потім у другому таймі заніс ще 1 тачдаун але в кінці матчу хаоситам таки вдалося занести у відповідь 1 тачдаун. Таким чином я здобув свою другу перемогу на турнірі з рахунком 2-1.
Останній тур давав мені примарну можливість увійти до топ 15 турніру. Але супротивник попався, знов таки, серйозний для моїх халфінгів – команда гномів (тренера з Чехії).
Був кумедний епізод пов’язаний, знов таки, з нумерацією столів – я чекав свого супротивника біля столів поряд з номерами 10 та 11 в другій кімнаті. А стіл номер 9 був, чомусь, у іншій кімнаті і організатору прийшлося нас зводити, щоб ми зіграли свій матч. Це я реально схибив 🙂
Таким чином я мав вигравати у гномів останню гру, щоб на щось розраховувати. У гномів був гарний ростер для гідної гри проти мене:
Хоча перший тайм для мене почався дуже гарно – моєму шеф-кухарю вдалося вкрасти 2 рерола супротивника, тому на перший тайм у нього залишився лише 1 рерол. Я обрав гру у захисті. Мені також вдалося гарно вибити м’яча. І, о чудо, ранер гномів не зміг підняти м’яча. Супротивник вирішив не використовувати останній свій рерол, тому я ризикнув і спробував зробити кидок тріменом свого ранера. На мою вдачу він вийшов вдалим, ранер також вдало приземлився але не зміг вдало підняти м’яча. І ось після цього вже мій фарт закінчився.
> Alex L:
Супротивник заніс тачдаун, я зміг занести у відповідь але десь на початку другого тайму, витративши усі свої рероли вже я опинився у дуже невеселому становищі. Мав зводити матч внічию. Але супротивник все вірно розрахував, мій план на останньому ході несподівано перервався невдалим доджем і в підсумку 1-2. Гноми занесли на останньому ході свій переможний тачдаун.
Доречі, нічия чи програш в 1 тачдаун практично нічого для мене не вирішували, тому що всі мої опоненти були від мене далеко і я максимум міг піднятися на 1-2 рядки в фінальний таблиці.
Добре, турнір закінчився і настала мить нагородження.
Першою нагородили дівчину, що посіла останнє 24 місце на турнірі. Потім нагородили ще кращого молодого гравця, ще когось і потім відповідно 3тє, 2ге та 1ше місця.
Я у підсумку зайняв 19 місце, а переміг на турнірів гравець, який грав за команду людей.
Доречі, окрім кубка дарували ше й пляшки з місцевим спиртним напоєм. Як відзначив мій будапештський знайомий, то краще б щось з продукції Геймс Воркшоп по Блад Болу подарували. Я теж так вважаю.
Але й на цьому дякую за прекрасний турнір. І сподіваюся що це тільки початок і в майбутньому участь українських гравців на міжнародних турнірах буде звичайним явищем.
Всім бажаю успіхів, Україні перемогу у війні, щоб ми мали змогу жити як і всі люди нормальним життям і грати в улюблені настільні ігри, а воювати лише у настолках.
Слава Україні!